ДЗВІНОК
Ти подзвонила з чужого міста
І запитала чи твій ще я,
А я в розгубі плечми лиш стиснув
Й твоє повторюю ім’я.
Цей ніжний голос, наче мрію,
Давно відчути знов чекав,
А тут, стою і мов би млію,
Неначе слів позабував.
“Приїду я, лише скажи!”, –
Ти повторила разів кілька...
О, Боже милий, підкажи:
Це моя доля чи помилка?
Бог промочав. Лиш з далини
Твій з тремтом голос долунав,..
І я цигарку запалив
Та й мовчки слухавку поклав.
Павло Гай-Нижник
4 червня 1997 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.97.
Дзвiнок
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041501559
Свидетельство о публикации №110041501559
Рецензии
