Вiтання
Квіткою народилася ти, бо Лілея
На водах життєвих чарує птахів
І лебедине кохання, мов фея,
В них колихає з початку часів.
Сонце ж нехай цвіт твій вічно вкриває,
Роси з водою вмива пелюстки,
А вітерець ніжний свіжість вселяє,
Щоб чарувались від них парубки.
Кохай, живи і віруй – в цім сила життєдатна,
Будь світлим витвором природньої краси,
Хай обмина тебе година безпорадна,
Ти ж - щастя й радість поміж хвиль неси.
Лілей свій світ немов би власний цвіт,
В душі чесноти зберігай,
І кожен рік народжуйся сто літ,
Щоб знову міг вітати тебе Гай.
Павло Гай-Нижник
2 червня 1997 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.95.
Свидетельство о публикации №110041402671