НОЧЕВІЙ ЗІРЦІ
Ти самотня сьогодні. Як і я - ти одна...
Серед тисяч зірок тобі тужно із всіми.
Як і я, ти зігріта в безодні була
Найяркими, та смок не розвіявся ними.
Ти була, як і я, найніжніша за всіх,
Чула ніжності слів і безтямність дихання,
А на ранок зчезала й тяжілась від них,
Ніжно пестячи своє самотнє кохання.
Як і я, шепотіла, напевно, слова
Про любов занебесну, а думала інше,
І так само, як я, ти вважала бува,
Що у ніч до нас йде із пітьмою все грішне.
Моя зірка самотня розпоміж тепла,
Може з місяцем взнаєш ти доленьку ліпшу?
Прилітай-но до мене, хай іще ніч одна
Розірве ніжним стогіном зоряну тишу.
Павло Гай-Нижник
14 грудня 1992 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.80.
Ночевiй зiрцi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041402272
Свидетельство о публикации №110041402272
Рецензии
