Далекi спогади
Дерева втратили вбрання,
А бистра рiчка рушить греблю
I котить хвилi навмання.
Стара верба в журбi cхилила
Пониклi вiти до води,
А пам'ять птахом полетiла
В далекi спогади вiйни...
Потомленi солдати спали.
Уранцi бiй за те село,
Що за горою виглядало
Й тривожнi роздуми несло.
Пройшли роки та не забули
Ми тих боїв i тих дорiг
I згадкою подiй минулих
Стоїть село, як оберiг.
Пожовкле листя вкрило землю,
Дерева втратили вбрання,
А рiчка знову рушить греблю
I котить хвилi навмання.
Свидетельство о публикации №110041307952