Весна на м сяць п зн ше

Ти як дзвін - мерехтиш на куті будинку
Сонцем лоскочеш плечі кори
Буряться гілки - до непокори
Вітер скидає на них докори.

Древній храм - сам Бог забув про тебе
Сніг позгущався тінями в шпари
Поцілувались в калюжах хмари...
В парку пішли у танок примари...

Я лечу - під крилами видно червоне місто
Жовті берети - зелені тіні
Білі спідниці і щось-там синє
Опалові дні і ночі бурштинні...


Рецензии