Ти, як дика й спокуслива кiшка
Ти, як дика й спокуслива кішка,
Млосно трешся, звиваєшся й млієш,
Устеляєшся знадливо й вабиш до ліжка,
Про кохання все стегнами пишеш.
Я так люблю твій шепіт і стогін снажливий,
Вир в безтямність з полону рук ніжних,
Коли кличеш в нектаровий шлях солодливий –
Час прийшов полювання для файної кішки...
Ніч над вечором гору бере достроково,
Знов жіночий каблук пробиває мні серце
І пантерою кішка стає поступово,
І тваринна любов в дикі пестощі рветься...
Павло Гай-Нижник
17 червня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.38.
Свидетельство о публикации №110041306708