Слухай пташко мене моя
Слухай пташко мене моя,
Покидай той чужинний край,
І лети крізь ліси й моря,
В мій пекельно-солодкий рай.
Я у жертву тобі віддам
Ніч бентежну і стогін трав,
Подарую твоїм устам
Насолоду палких зітхaнь.
Я в казкову цю ніч навчу
Тебе в’юном витись в траві,
У шаленім тремтіти танкy
І витати в космічній млі.
Всі спокуси, що є в саду,
Подарую умить тобі.
Покидай тую чужинy
І барвінком встелись мені.
Павло Гай-Нижник
9 березня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.35.
Свидетельство о публикации №110041306550