* * *
Лягали роси на долоні
Сльозами зимними весни
Ще вчора їх не було в полі,
Ще ввечір ласки в них були.
Весняна ніч під низьким небом
Твій сором вкрала у пітьмі.
Смеркалося... так було тепло,
Так гаряче було мені.
Втомилась ніч і свічка скисла...
Ми сплелись з квітками в траві,
Над сонцем прохолода звисла
Світанком раннім в тумані...
Твої сльози росами вкрили долоні
І палаючі квітки сердець у весні,
Підкоривсь я на спокусу теплій природі –
Стало зимно, як ранку, з тобою мені.
П.Гай-Нижник
6 грудня 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.30.
Лягали роси на долонi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041306371
Свидетельство о публикации №110041306371
Рецензии
