* * *
Веди мене, моя любове,
В безoдню зоряної мли,
У прірву зніженої «зони»,
В тендітних пальців ланцюги.
Веди в ночeвий вічний злoчин
Через катівню денних дум,
Пoпри тверезість в сяйві сонця,
Де п’яну волю обіймy.
Нехай будe вона запeрта
У стінах чотирьох й сліпа,
Я буду в «камері» відвертим,
Як божевільний на словa.
Павло Гай-Нижник
24 листопада 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.29.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.62.
Веди мене, моя любове
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041306326
Свидетельство о публикации №110041306326
Рецензии
