Присвята
На рубежi весни i лiта
Пiд парним знаком близнюкiв,
Зорею щастя оповита
Ти стала долею батькiв.
Зростаючи, вбирала в себе
Народну мудрiсть i красу.
Злiтаючи в думках до неба,
Зроняла радостi сльозу.
В турботах буднi пробiгали
I, хоч роки уже не тi,
Не зрадить, щоб там не казали,
Душа поставленiй метi.
Свидетельство о публикации №110041205328
Виктор Жеребин 13.04.2010 17:32 Заявить о нарушении