Сьогодні сонце світить, так як вчора,
Сьогодні я роблю ковток повітря, як завжди,
Я бачу ті ж поля, ліси і гори,
Не помічаючи навколо себе сотні див.
Нам швидко звичною стає природа,
І не дивують перші проліски, трава, бруньки…
Чекаємо чудес, а все, що поряд –
Фарбуємо у сірий тон буденності, нудьги.
Сприймаємо повинністю здоров’я,
Проте навколо так багато хворих і калік.
І часто вимагаємо любові,
І поспішаємо кудись й чомусь із року в рік.
Здається, що незрячими стаємо.
Для чого ж даний нам від Бога розум, зір і слух?
Йому належну славу не даємо
За все, що маємо щодня із щедрих Божих рук!
Хай новий день наповниться хвалою,
Бо дивовижно-неповторною є кожна мить!
Бо Бог – живий, і поряд Він з тобою,
Його дива у всьому, друже, бачити навчись!!!
29.01.07 м. Київ
Його дива
© Copyright: Валентина Руда, 2010
Свидетельство о публикации №110041204820
Свидетельство о публикации №110041204820
Рецензии