Читала в Біблії не раз
Про виноградний плід,
Й згадала, що в дворі у нас
Є виноградник свій.
У літню спеку гарна тінь,
Коли листя густе.
І кожен хоче утекти
Від сонця в місце те.
Під осінь вже ножем дідусь
Ті зрізує гілки,
Що надто довгі, і чомусь
Нема плода на них.
Бабуся ж їх зимою в піч
Кидає у вогонь,
Пече духмяні пиріжки,
А ми усі їмо.
Усі ж з плодом гілки тоді
Очищує дідусь,
Щоб сік не в листя йшов, а в плід,
Щоб він великим був.
З Святих Писання сторінок
Я знаю, що Ісус –
Лоза Правдива для гілок,
Які на Ній ростуть.
А Виноградар – то Отець,
Що дбає про плоди.
Гілки – це ми, що п’ємо сік,
І все йде до зими...
В ніч з 28.02 на 1.03.07 м. Київ
Виноградник
© Copyright: Валентина Руда, 2010
Свидетельство о публикации №110041204788
Свидетельство о публикации №110041204788
Рецензии