ЛЮБОВ І ҐОНОР
Ну що ж, якщо вже все скінчилось
Най буде так, як сповіш ти.
Ми вдвох не вклонимо коліна,
Ми вдвох загинем в самоті.
Нехай в вишневому садку
Закряче крук, не соловейко,
Як та розлука в моєму
Коханням сповненому серці.
Що ж, яко вкоїли, так маєм:
Обоє люблячи страждаєм,
Долю-жартівку проклинаєм,
А ся вклонятися не маєм.
Павло Гай-Нижник
11 травня 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.13.
Любов i гонор
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041201523
Свидетельство о публикации №110041201523
Рецензии
