Мила, люба, чом так гiрко плачеш ти?
Мила, люба, чом так гірко
Плачеш ти? Дивись, зорю
Вже залляла. Ну ж, лебідко,
Звело що тебе в журбу?
Лиш промов, кохана, вмить я
Кожну слізку підберу,
Ти розплющи тільки вії, я
Криницю з них зроблю.
Я нап’юся твого лиха,
Розділю з тобою біль.
Ти скажи, в чім твоя втіха –
Я принесу хоч звідкіль.
Павло Гай-Нижник
1 лютого 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.11.
Свидетельство о публикации №110041201500