СУМ
Ні, це не плач і не стогін душі,
Це не обрaза, яка душу п’є.
Тільки-но сум. Так сумують дощі.
Так стoгном стукає серце моє.
Сум цей летить по життєвій імлі
Так, ніби краплі із неба Бог ллє.
Тихо лягають вони в полотні,
А полотно – то є тіло моє.
Павло Гай-Нижник
23 травня 1997 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика кохання. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.53.
Сум
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041201418
Свидетельство о публикации №110041201418
Рецензии
