Большие дети

І хочеться з тобою ділитися піснями,
Неначе все насправді навпаки –
Становиться все іншими речами…
Давай почнемо зараз для нас нові роки.
Таки - кохаємось у снах на небі,
Неначе наяву немає часу.
Дивись – із виру знов вертають лебеді,
Несуть на крилах райдуги красу.
Таки – ми вдвох з тобой великі діти,
Нашкодили, боїмось покарань,
Та все ж куди ми зможемо подіти
Одне таке хрупке-міцне кохання…


11.04.2010 г.


Рецензии
Все настiльки зрозуiло...не хочеться вiдриватися вiд цього твору!Перечитую знов i знов)

Елена Балабанова   03.06.2011 20:41     Заявить о нарушении
спасибо!

Кот Кирсанова   04.06.2011 17:09   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.