1. Колись зупиняться стрілки
і місяць залишиться в небі,
хвилі застигнуть у бурі
й птахи завмруть у польоті.
Залишиться сон і тільки,
листя в холоднім вітрі,
мій голос в морозній стужі...
Все вмре, аж допоки ти...
Пр.Ти не зі мною.
Та навчи мене літати понад світом.
Ти не мій.
Та навчи мене любити, як люблять діти.
2. Колись вогонь тектиме,
а крига буде горіти,
очі побачать думки,
а вуха почують тіні.
А ми залишимось тими,
хто бачить душі у квітах.
зів'ються наші нитки,
знайдуть одне одного мрії.
Пр.Ти не зі мною.
Та навчи мене літати понад світом.
Ти не мій.
Та навчи мене любити, як люблять діти.
Ти є тим,
моїм відображенням в солодкому сні.
Ти не мій.
Я тут, в білій млі. Чи потрібна я тобі?
Ти
© Copyright: Натаниэль Белоостровская, 2010
Свидетельство о публикации №110041108467
Свидетельство о публикации №110041108467
Рецензии