Гряде кiнець... Який? Не знаю
Гряде кінець… Який?
Не знаю…
Але коли я світ зоставлю,
Ніщо не зміниться для вас.
Мінятиметься лише час.
“Сьогодні”, “завтра” промине,
І не згадають вже мене.
Як не булo…
Не втямлю я:
Невже в нас доля – забуття?
Сліди, що залишили ми,
Затруться іншими людьми.
Бо, як життя останній день,
Коротка пам’ять у людей.
Але коли мене не бyде
Чи ж моя пам’ять не забуде
Усіх й усе, що дороге
Моєму серцю і святе?
Ось що мене тепер турбує.
Чи задзеркалля все ж існує?
Чи знатиму, що я – це я?
Бо так не хочу небуття!
Павло Гай-Нижник
18 березня 1995 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.46.
Свидетельство о публикации №110041106550