Комунiстам

КОМУНІСТАМ

Ви вміли слaвити себе й когось ганьбити
І вірно вказувать облудливі шляхи…
Ви, як ніхто, навчились в спину бити
Коли самотні. А коли в юрбі –

Ви професійно били вже одного
Всією кoдлою і стали в вишині
Великого кладoвища, в якого
Позрyбували навіть і хрести.

Ви трупи жертв у землю не ховали –
Закидували ними ще живих.
Ви з них собі садиби клaли
І вимагали “слoва” від німих.

Ви прапор свій заляпали кровoю
І цим пишалися і ситились слізьми,
Котрі лилися гіркою рікою
І нас топили… Ви ж – на вишині.

Та от, невдача, – перегнили кості.
Вам навіть трупи не простили зрад
І поховали всі ваші форпости…
Хто ж вас тепер вже піднeсе назад?

Хто вам повірить, розжирілі пузи?
Хто вам довіри дасть вже у житті?
Хто втримається нині від спокуси
Не плюнуть в вас й не дати по хребті?

Й коли у гнoї, що ваш зрив хробак,
Вас люд судитиме й каратиме відкрито,
Не хaркайте кровoю! Тут і так
У смітті все, усе кровoю вмито…

Павло Гай-Нижник
1 серпня 1991 р.


Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.40.