ЗА ЩО ВОНИ ТАМ УМИРАЛИ
В сльозaх стрічає зoрі мати.
Все заніміло біля хати…
І ні для кого їй вже жити,
Вже нiкому любов дарити.
Сини… Сини… О Боже милий!
Ти бачив сльози України?
Ти бачив горе матерів,
Що вже не матимуть синів?
Ти бачив ту жахливу мить,
Коли твоїх небес блакить
Встеляли вибухи земні
І закривавлені шматки
Ущент розірваних солдатів?
За що послали їх вмирати?
Кажи. Чого мовчиш?
Не знаєш…
Чи від ворожої навали
Вони Вітчизну рятували?
Чи “духи” вже лічили дні
До інтервенції? То ж – ні!
Кого ж вони там захищали?
За що життя своє віддали
У проклятому матерями
Далекому Афганістані?
Павло Гай-Нижник
29 вересня 1988 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.8.
За що вони там умирали
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041101182
Свидетельство о публикации №110041101182
Рецензии
