Повстанцям родной земли. укр. язык

Повстанці,повстанці!-сини та дочки України,
Ви били германця й інших загарбників били,
Кущ Калини у лузі,кров"ю своєю поливали-
Сталіну-катюзі,без страху, дулю добру показали.

По вас плачуть :верби,граби,вільхи і яворини:
"Слава всім Героям!"-що полягли, в ім"я України.
Страждання та жертовність,даром не пропали,
Прагнення Свободи,-  на Україні й світі зростaли.

Запалили вогнща в лісах та на полонинах,
Розбіглися по світу,щоб жити на "чужбинах".
Таврують вас словами:"зрадники","запроданці"-
Хто, не зміг тікати,загинув: у схронах і схованці.

Наш  український прапор,у Львові піднімали
Провідників "кляті союзники" в табори кидали.
Зі слізьми палили,хати селянські українські-
Щоб в них не панували "червоні чужинці".

Довгенько немає розуміння,миру й каяття,
Волею торгують й нанівець звели життя,
Внуками вже грають,- "боси політичні"
Народам обіцяють ,-вареники генетичні.

Як у повстанскій пісні, знову, зацвіте калина!
Ваша Перемога,- державна й вільна Україна.
Що на "совітськім пеплі" із руїн постала,-
Божа зірка в небі,навік для щастя засіяла.