Жінка у вікно,побачила іде,
Вже кренделя виписує ногами,
Вже чути човгання,
Зайшов...
І двері в хату відчинились.
Коли це кінчиться,немає в мене уже сил.
Усе хазяйство звалилося на мене,
Аби могла,то як собаку,і на ланцюг.
Щоб не по зорив і себе і мене.
Була би сила у мене,то я тобі так надавала.
Відбила руки до плечей,охота б пити перестала,
Кому, кому, а алкашам живеться легко,пречудово,
І не проблем і не за бот ,
Аби залити тільки рило
У стінку вперся чоловік,
Мораль читати,і за що
Іду з роботи утомивсь, ще й пива випити не можу!
То хочеш ти мені сказати?
Що тільки пиво пив і все.
Ану дихни мені заразо!
О Боже, Боже,що ти тільки пив?
Та задихнутись можна цим!
Яка із рота йде гидотна,
Як можна жити з оцім всім.
О жінко, жінко правду ти сказала,
Я мучаюсь,а не живу.
Тепер понюхала сама,
Що легко так мені живеться?
То може совість у тебе ,
Кохана трішечки проснеться
Що легко так менi живеться?
© Copyright: Василий Никонюк -Партия Регионов, 2010
Свидетельство о публикации №110040906267
Свидетельство о публикации №110040906267
Рецензии