Скільки промайнуло незлічених днів,
Але я і досі у п’янкім полоні
Ти прийшов з рожевих незабутніх снів
Взяв моє серденько у свої долоні.
Відкривав мені ти зоряні глибини
І завжди зі мною милий образ твій
Та летять над нами птахами хвилини
В дивний обрій щастя і казкових мрій.
Так давно любов’ю думи мої п’яні
І від поцілунків я п’янію знов
Та я вдячна Богу, що в очах коханих
Бачу я надію, щастя і любов.
Ск льки промайнуло незл чених дн в...
© Copyright: Натали Арте, 2010
Свидетельство о публикации №110040806667
Свидетельство о публикации №110040806667
Рецензии