Усi цi кухоннi балачки
Мій берег. Мій оберег. Мое кольорове життя, як тіє намисто
Не сидить на місці але с кожнім кроком втрачає нить.
Не спить мое серце, мое сонце то й ти не спи. Що буде дали – відомо
Серед цих однакових днів. В мене можливо щось залишилось
А те що втратив – пробач. Не встиг.
А як ти? Чи сумуєш, чи ще щось трапилось? Чого ж ти мовчиш?
Мое півжиття. Моя напівжисть. Це усе не серйозно!
Це все майже дурня, маячня, безглуздя. просиш?
То й буде тобі весна.
Сказав хтось дуже розумний, коли треба то ти чекай
Я чекаю на тебе. А руки неначе лід. Неначе лід й твоє серце.
Наче кажеш – звикай, звикай.
До того хто є я. А хто є ти.
Усі ці кухонні балачки.
Свидетельство о публикации №110040700801