Позначу кордони
прийдешнєго літа
та весни...
скажи мені - хто ми,
чому нас чекають
тільки сни?
чому так зухвало
знущається з нас
блакитна даль?
чому нам так мало
залишилось часу
на печаль?
плекаю надії
на те, що ми знову
будем вдвох.
хай збудуться мріі
і хай збережуть
мою любов!
в моєму мольберті
залишився тільки
чистий лист -
всі фарби та пензлі
я розкидав
як тільки зміг.
яскравою фарбой
я вже малював
оту весну,
і ледь не прогавив
тебе, як ту зіроньку
чисту.
я більше не можу
чекати на тебе
пів життя...
зведу огорожу -
коханню немає
вороття...
Свидетельство о публикации №110040608622