Дике поле. Микола Одегов. Переклад

Перевод стихотворения Николая Одегова
http://stihi.ru/2010/03/29/7933

Що, козаче, гуляв ти на волі,
Всіх втрачав ти - жінок та синів,
А над полем твоїм, диким полем,
Суховій, суховій пролетів.

Ватажок у сорочці суконній,
Шастя знав, як недовгий привал,
Ти в снігу спав у чистому полі
Та за щось увесь час воював.

Пил століттями степом кружляє -
Ти від нього давно потерпав .
Де ж твій полк? - Ти вже не пам’ятаєшь,
Де в кургані його поховав.

Від гонитви тобі доведеться
Коня гнати, хоч сенсу нема.
Та чуприни ніхто не торкнеться
Доки жив ти, хіба що, - зима.

В чому сенс? Визнавай же та й годі,
Що остання є сутність життя –
У сплетінні країн та народів,
Як в прицілі – твій лицарський стяг.

Від утоми ти при конов’язі
Упадеш на стареньке рядно.
Ну, а інші, ті з грязі та й в князі,
Їм що турок, що лях – все одно.

Ні, не гнутимеш спину, козаче,
Ти на різних вельмож та панів.
Поміркуй же над цим ти добряче
Поки зіллям думок не труїв.

І вже завтра ти будеш радіти,
Що твій ворог тебе не впіймав,
Вітер буде у полі кружити,
Де твій слід в ковилу заховав.

Прокричить з пересердя, чи здуру,
Вартовий: «Втік, шибайголова!»
І, можливо, сліпий під бандуру
Твою втечу в піснях оспіва.


Оригинал:

Что, казак, догулялся на воле,
Жен теряя, друзей, сыновей?
А над полем твоим - диким полем -
Суховей, суховей, суховей.

Полководец в рубахе посконной
Счастьем знал только редкий привал.
Спал в снегу, укрываясь попоной
И за что-то всегда воевал.

Век от века все кружит и кружит
Пыль дорог. В ноздри бьет. Но терпи!
Где твой полк, ты припомнишь ли, друже? -
Под курганами в этой степи.

Ты опять уходил от погони !
Толку что в этом беге, скажи? -
Что твой чуб поседевший не тронет
Кто бы ни был он, если ты жив?

Толку что? Нелегко признаваться
В том, что жизни последняя суть -
В перекрестии цивилизаций
Как в прицеле - твой воинский путь.

От усталости у коновязи
Упади на худое рядно...
А какие из грязи, да в князи -
Им хоть турок, хоть лях - все равно.

Только вряд ли ты будешь батрачить
На панов, панычанок, паней...
Ты подумай об этом, козаче,
Только горькую на ночь не пей.

А назавтра ты будешь доволен,
Что хотели догать - не смогли...
Только ветер пройдет диким полем,
Укрывая твой след в ковыли.

Только стража, спросонья ли, сдуру,
Прокричит, что ушел ты, хитрец...
Да, быть может, еще под бандуру
Песнь о том прогнусавит слепец.