VONU Валерiй Волковський укр

Вечорами
Вони покидали
Потріскану одежу комет
Розтікаючись по моїх щоках червоним кістковим мозком
І чіплялися за губи
Нахабно, ніби кліщі
Видираючи усі солодощі
Наповнювались моєю пристрастю
Та відторгали її
Разом із зім`ятою ковдрою

Їх можна зустріти
Десь посеред асфальтових клумб
Де розквітають биті пляшки
На дні
Їх недозрілих розкручених дзиґою поцілунків
Де подають горілку без томатного соку
Вони ненавидять томатний сік
Бо той нагадує в`язку консистенцію їх жертв
нагадує присмак зів`ялих світанків

Вони давали обіцянки під гонг новорічного годинника
говорили в унісон із самотніми президентами
Та бої закінчувалися поразками
найкращим звуком для них залишався голос бокалів
іскорки яких приваблювали
розкриті вуста нових переможених

Вони – духи текіли
що повстали з перероблених кактусів
на шкірці яких було намальоване сховище скарбу

Вони – духи джину
що втекли з використаних новорічних ялинок

Колись ялинки та кактуси втратили усі голки
щоб на них міг лягти кожен