Риби Валерiй Волковський укр
Риби лоскотали мене своїм запахом
Вискакуючи з в`язких бульбашок мильного потоку
Що примушував виблискувати опудала-світлофори
Ми з тобою йшли
Луска до луски
І кожна лусочка у відображенні перетравлювала іншу
Плавці до плавців
Що погладжували гострими краєчками
мурашок на шкірі
Щелепа до щелепи
Так, щоб дихати спільними зябрами
Мовчання – тліюча цигарка у твоїх губах
Мерехтіння – наша спроба злитися в настоянці рефлексів та механізованих приладів
Хвороба – висихаючий клей наших тіл й інстинктивний поспіх додому
Бо лише ікра поєднує нас по-справжньому
Свидетельство о публикации №110040607440