Червона роса полохливо
ховається в горло,
Таку її долю обрав
творець кольорів...
Простіше було б на світанку
виходити голим,
Безбарвно ходою у горлі
тамуючи гнів.
Навіщо прозорому одяг?
Тягар лише зайвий,
Він важчий за вчора і завтра,
сьогодні й завжди.
В порожньому небі давно вже
нічого не сяє,
В бездонному горлі давно
ні роси, ні води.
2004
Перевiрено страхом
© Copyright: Александр Васильевич Бойко, 2010
Свидетельство о публикации №110040602824
Свидетельство о публикации №110040602824
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.