Проспект Вернадського. Кругообиг азоту
Відкрита у повітрі ще частина, Лавуазьє назвав її "азот",
Від а - це не і зоо - це тварина, бо мишка дихала, розкривши рот.
Цей чистий газ ніхто не зможе з'їсти і дихати нікому не резон,
Бо це не кисень, як помітив Прістлі, він прісний і інертний, як аргон.
Лиш бульбочковим бобу дай роботу та вільним мешканцям в сирій землі:
Бактерії-фіксатори азоту - великі роллю, розміром малі.
Бобові - перші в списку сівозміни, вони залишуть в грунті всі скарби,
Це - бульбочки із золотом країни, що зв'язують азот у короби.
Для росту сина буде вже цеглина, азот - білок, азот - дитячий ріст,
Білок - це не пісок, білок - це глина, нехай дитина хліб із маслом їсть.
Адама Бог ліпив, розм'явши глину, та це була не глина, а білки,
Коли Господь стругав з ребра дружину, то це були білки, а не кістки.
Білки - природний захист від інфекцій, вже Мечніков відкрив імунітет,
Хотів я прочитати цикл лекцій, та Енгельс вже скропив білків секрет.
Філософ Енгельс, пам'ятають діти? Сказав: -Життя - це круговерть білків,
А велич ДНК куди подіти? Та Енгельс ці кислоти ще не стрів.
І з діамату ледве іспит здавши, Уотсон їх зустрів і Крік зустрів.
Прошу пардон за філософський відступ і повернімось знову до бобів.
Проблему зернових рішити спробуй і будеш мати хліба повен рот:
-Чому земля родюча після бобу, адже той біб забрав собі азот? *)
*)Тут, вище і нижче приклади проблемного навчання в школі.
Я чую лепет першої дитинки: -Тому що біб з повітря кисень спас,
А другий каже, що боби в торбинки кладуть азот, як Плюшкін про запас.
Я кажу: -Вірна дуже думка, учню, мікроб азот вбирає, як росу,
І в бульбочки кладе, як гроші в кучму: мікробу досить, буде щей вівсу.
Чудова правда плюс добро у торбу: бактерії зжирають залюбки
Не все, що фотосинтез того бобу з'єднав у жир, глюкозу і білки.
Це - співжиття бобових і бактерій, угода, що зникає лиш в мороз,
Це - гурт взаємовигідних партнерів, по-грецьки це - звичайний симбіоз.
Тепер підіб'єм суму, як наука: -Чому горох в бобах - партнер хлібів?
Такі питання - це уже не скука: бо є азот для хліба і бобів.
-А грибокорінь? -Спілка двох тверезих, це - мікориза, мудра, як яйце,
Сосна-маслюк, береза-підберезник, осика-підосичник: бартер це.
Тепер підіб'єм бабки для науки: -Чому опеньки близькі до дубів?
І в класі вгору руки, як бамбуки: -Бо смокчуть воду не лишень собі.
Я вибрав із життя чудову ноту, озвучив я зелений елемент,
Елегію створив месью Азоту, бо це людського тіла компонент.
За Прянішніковим - це цар із солі, зелене серце і душа навпіл,
За Тімірязєвим - це цар у полі, це сонце, це життя, це хлорофіл.
Свидетельство о публикации №110040509253