накше

Перелёт От Вечной Зимы
Так сяє сонце, як ніколи,
Так пестить вітер тільки море,
Волосся ніжеться в траві..
Це знов наснилося мені..
Мов ми на волі опинились,
Зріклись житя і знов родились,
І все інакше на цей раз,
Більш сльози не торкнуться глаз,
Не литися отруті з неба,
Любов купляти більш не треба,-
Вона тепер скрізь задарма,
В серцях людей лише весна.
Міста зруйновані назавжди,-
Самі ж і зруйнували іх..
Все заросло травою.. Майже
ніхто не вспомнить слово "біль".
І я лежу, розплющив очі..
Дишу на повну грудь. І хочу
Щоб ти відчув це диво теж..
Та все наснилося.. Авжеж,
Я знов в коробці прокинаюсь,
Никчемно, тісно, аж стидаюсь.


© Copyright: Перелёт От Вечной Зимы, 2010
Свидетельство о публикации №110040500614
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Перелёт От Вечной Зимы
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Перелёт От Вечной Зимы

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →