Не вірила,не вірила, не вірю.
Дивіться, як тікаю я від вас.
Пробач мені, любов, мою зневіру,
Я так втомилась падати щораз...
Я падала, я падала і впала,
І вітер одягає мене в сніг.
Колись же мене весна одягала,
Стелила мені проліски до ніг.
Сиділа і сиділа, не летіла,
Я крила загубила десь не тут.
О як би я хотіла! Не для тіла -
Для серця собі крила повернуть!
О тільки б не забути, не забути!
О тільки б не позбутись висоти!
О як би цю безодню перетнути?
Пливти по ній, летіти, чи іти..?
Не вiрила, не вiрила, не вiрю...
© Copyright: Екатерина Ефименко, 2010
Свидетельство о публикации №110040504321
Свидетельство о публикации №110040504321
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.