Моральний кодекс. Стаття 26. Пропий дивки
Ми привезли своє дівчисько
В село Берлінці - зовсім близько,
Нам бути свідками дано,
Як віддавалося воно.
Весілля гарне було там,
До неба - шум, до неба - гам,
Кричали ми завзято: -Гірко!
Ми любимо тебе,...горілко!
До свата були, як дошки,
Від свата стали, як бочки,
Одна там була тоньше дошки -
Водій не пила ані трошки.
Якби ви знали, паничі -
Нас було 8 в "Москвичі",
А батько дівки від сватів
На всю машину харкотів.
Ми були - в щасті, як у сні,
Горланили гучні пісні:
"Шумел камыш, деревья гнулись"
І тишина втекла із вулиць.
А через тиждень після цього
Веде дівча мужчину свого:
-В моїм життю настала нова ера,
Бо була я Здерчук, а стала - Швера.
І мовить меншая Здерчучка:
-Я вже, напевно, стану - Жучка,
В сестри - весілля, я - Здерчук,
Та біля мене - Коля Жук.
Фото на пам'ять: Два Жуки -
Чотири сплетені руки,
Чотири ручки - двоє Швери,
Жуки п'ють пиво, Швери - бери. *)пиво (молд.)
Літо 1986 р. Молдова.
Свидетельство о публикации №110040504270