Вечернее солнце, благодарю за день

               
Ліна Костенко

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

Перевод:

Вечернее солнце, за день благодарна!
Вечернее солнце, устала с тобой.
Спасибо за лес от Эдема, желанный,
Поля в васильках, что во ржи золотой.

Молюсь за рассветы и солнце в зените,
И жаль обожженных лучами людей.
За зелень планеты вы, люди, молитесь
К вчерашнему звону - вы с памятью дней.

Как я благодарна за звезды на небе,
За детские лица в улыбке и смех.
Вечернее солнце - божественный гребень,
Я рада, что скверна, в душе не у всех.

А завтра нам с ветром иных вдохновений...
Спасибо за мир, не пролитую кровь.
За день благодарна, как тайне прозрений,
Словам, что молитвою станут нам вновь.