Налий менi келих вина...

Таня Танюк

Налий мені келих вина,
Ще подивися прямо в очі.
Я вип’ю востаннє, до дна,
Та відлечу на крилах ночі

У ті краї, де спогади
Всім правлять за повітря,
Де стан душі - то молодість
І посмішка дитини.

Лиш там знайдеться спокій
Для втомленого серця.
Від сліз подушці мокрій
Брехатиму, здається,

Що вмію жити без кохання,
Воно й не потрібне мені,
Що замість серця - грубий камінь,
Душа блукає у пітьмі...

Що ти цілковито байдужий,
Знаєш, у мене таких хоч мільярд...
Легко звертаюся "друже",
Не обертаючись вперто назад...

Та час цієї ролі закінчився,
І всі актори мають розійтись.
На жаль, в мені ти помилився.
Я залишилася такою, як колись...

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Таня Танюк

Рецензии

Написать рецензию

Искренне, Танюша... Открыто... Неподдельно... Столько чувства и боли вложено...
Милая моя, оставь всю боль... в стихах... И - продолжай радоваться жизни!!! Придёт ещё тот человечек - достойный тебя и силы твоих светлых чувств!!! :)

Елена Буторина-Палагута 06.04.2010 11:48 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Таня Танюк