Я піду. Ані тіні, ні звука
Не залишу тобі узамін.
Хоч і сльози прорвуться, як з лука, -
Моя гордість устане з колін.
Стану знехотя і непомітно
Павутину в'язати з думок.
І для тебе як мальва розквітну,
Та не вгледиш чарівний вінок.
Чи помітиш, що серце як злива?
Чи відчуєш нещадний мій біль?
Чи вважаєш, що справді щаслива
У холодну лягаю постіль?
Чи захочеш прокласти основу
Для кохання і в ньому пливти?
Я піду…, щоб вернутися знову…
Ти вернешся…, щоб знову піти…
30.03.2010
я пiду
© Copyright: Мария Кобылинская, 2010
Свидетельство о публикации №110033009034
Свидетельство о публикации №110033009034
Рецензии