Верлібр
Весна
Весна, соромлячись мов дівчина
Потроху, бентежачи серце
Піднімає в гору свою крижану спідницю
Оголяючи асфальтові коліна та стегна...
З-під-снігу, немов проліски,
Такі ж неймовірно гарні,
виросли кольорові будинки,
Щоб посміхнутися цій спокусниці-весні,
Обійняти її всією своєю цеглою та бетоном...
Червоні, білі, сині, зелені...
На кожному з них своя історія кохання,
Вона намальована фарбою із балончика,
Чиїмось молодим творчим розумом
Ось вуличний Гоген, Сезан, Гойа
Ліворуч Брюлов, Васнецов, Шишкін ,
Праворуч Jack, Jeff, Nick, Том...
І всюди весна...
Вона червоніє від тих палких признань
Від того дивного шаленого дихання перехожих,
Які ковтають її повітря,
І безсоромно дивляться на її асфальтові груди...
Весна...
Весна
© Copyright: Ольга Липакова, 2010
Свидетельство о публикации №110033005530
Свидетельство о публикации №110033005530
Рецензии