Сонце яблуком котиться,
Новий день настає.
Над Дніпром ніжно Хортиця,
Мов русалка, встає.
йду на перше побачення,
Геть жену самоту.
Може, щастя освячено
Для мене саме тут.
Я іду, бігти хочеться
До цілющих дібров.
Моя милая Хортиця,
Ти – як перша любов!
Зачарований чарами,
П`ю очима красу.
Квіти квітнуть стожарами,
Я їх в серці несу.
Ти летиш, наче горлиця,
Крізь роки і віки.
Ой, скажи мені, Хортиця,
Де ж твої козаки?..
Сонце яблуком котиться,
Вечір вже настає.
До побачення, Хортиця!
Ти – моя Богородиця
І кохання моє!
Хортиця
© Copyright: Николай Филон, 2010
Свидетельство о публикации №110033004356
Свидетельство о публикации №110033004356
Рецензии
Евгений, привет! Очень приятно встретить на Стихире земляка. В Запорожье прошли мои лучшие годы (работал завотделом в редакции газеты "Индустриальное Запорожье", в этом городе написано большинство из моих стихов. В минувшем году с женой переехали в Закарпатье - на ее родину. Женя, удачи тебе, и до новых встреч!
Николай Филон 04.12.2010 19:23 Заявить о нарушении
Николай Филон 04.12.2010 19:23 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.