Голоси про одне i те ж

               
1 голос.
– Не усі здатні на глибокі почуття і пов’язані з цим бажання. Радше саме останній аспект – статеві стосунки  і сприймаються за оту любов. Але ж не кохання...  А щодо того, що треба викинути усе зайве заради цього почуття, то на це спроможний лише мізерний відсоток людей. 
"Спочатку іди і полюби кого-небудь," промовив тібецький чернець.

2 голос.
– Мова йдеться про любов – Любов жертовну, в якій віддаєш...
Насправді, лише мізерний відсоток людей відмовився б від такої любові.
Чомусь не переконаний, що "любов" і "кохання" - диференційовані. "Покохались і розбіглись", "Кохасику мій, любчику".

3 голос.
– Любові жертовної не буває! Якщо то Любов, то все в радість робиться, а як в радість, то як і відмовляється отой мізерний відсоток від такої Любови – то не є жертва, а Любов! Яка приносить радість душі... що так краще... і всі щасливі! Якщо то ЛЮБОВ, то в любові жертви нема, а є ЛЮБОВ!
Навіть взятии, хоча б, любов до своєї дитини – де там жертва? Дитя щасливе і вся метушня забувається вмить. Так і в любові між чоловіком і жінкою...

2 голос.
– Ну звідкиля у вас такі синтанції? Коли вже не вірите таким класикам як Толстой, Достоєвський чи Клайв Льюїс, вірте бодай Біблії. Та й хто сказав вам, що жертва не в радість? Усе християнство вчить радше жертвувати й віддавати, аніж брати.

4 голос
– На превеликий жаль і небеса можуть помилитися, коли призначають нам у родичі нашу половину, хоча ми і дотримуємось умови про яку ви говорите.

3 голос
– Класики такі ж люди як ви і я і так само в любові як сліпі котята. Жерва яка приносить радість жертви то і є любов. Я ж про ту ж, що і ви. Шкода на це здатні одиниці.

2голос
– Не люблю сперечатись. Ви справді вільні усе на світі трактувати так, як вам того заманеться, відкидаючи будь які авторитети.
Коли лиш дозволите, дам вам на життя одну пораду: Можливо, не варто поправляти Господа. Дуже нещасними були люди, які робили це!
До того ж, дуже сумніваюсь, що зможете самі прожити життя за своєю власною доктриною...
.............................................
Ось, так ми – люди, просто… невинно… розмовляючи про одне і те ж – Велику Любов, ранимо почуття… серця… можемо, не зупинившись… –повбивати одне одного, заради ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ.

                28.03.2010 р.