Псевдоедем
бризками з фонтану,
хвилею дерево
гладило живіт
мого задоволеного відчаю...
А десь далеко,
на іншому,
не зіпсованому червами
матраці,
в кутку кімнати,
де єдине тепло -
її серце,
знаходиться вона,
солодка і самотня.
Вона мріє,
щоб я вдавився
тією кислою корою,
яка пошкрябала їй очі,
ніби холодний нічний
ураган...
2002
Свидетельство о публикации №110033002642