Стара мова
Поема старої мови не вмирає.
Вона безсмертна як народ її...
Існує в серці кожного вкраїнця
як скарб, дорожче за діямант.
Вікам істерти її не можливо!
Те що людина написала десь,
перетягується до самого серця
і там виховується на завжди...
Як дитинка виростає. Набирає:
силу духа батьківщини. А тоді,
коли уже доросла, сама собою
--- в новім стилі, відновляється.
Старе слово молодіє. Дає силу
для нового покоління. Словник
виростає, багатіє... Нові думи,
як промінь сонця, гріє-нагріває.
Аспид не зможе подолати... ні,
анумуш анфологіона України!..
Астролатри казали, ач ми живі,
валечні наші дії, по всій землі!
Ведлуг пращурів, наш погляд
на минуле для нас є світогляд.
Ми знаєм хто ми. Чого бажаєм
та з ким єднаємось. Наш час!..
Стара мова
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110032905846
Свидетельство о публикации №110032905846
Рецензии