з темряви народжуються сутінки
після льду лишиться сльота
заповзла холодною отрутою
в мою душу вічна мерзлота
пальцями торкається до коміру
інеєм затягує сліди
тішиться поламаною долею
спалює із легкістю мости
голосу не чути серед гаміру
десь переривається зв'язок
ти мабуть сховався поза хмарами
не зробивши свій останній крок
повсякчас продовжуючи гратися
мерзлота вживається у нас
я і ти не в змозі більш пручатися
спротив у серцях навіки згас
ми тепер байдужі наче в ступорі
але ти все рівно пам'ятай
темрява розчиниться у сутінках
після льоду лишиться вода
(27.03.10)
з темряви народжуються сутiнки...
© Copyright: Алёна Губина, 2010
Свидетельство о публикации №110032900042
Свидетельство о публикации №110032900042
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.