стираються кордони уві сні
охоплюючи пам'ять білим полум'ям
лякаючи холодною неволею
наздоганяють спогади сумні
прийми цю пустку наче оберіг
відшукуючи зброю між волошками
схились до тих які волають пошепки
про щастя те якого не зберіг
придушуючи сльози та слова
сторінками своєї монографії
дорогами посипаними гравієм
мандруєш повз покошені жнива
і тільки усвідомивши себе
нарешті зупинився біля храму ти
та впав перед відчиненою брамою
спрямовуючи голос до Небес...
(19.03.10)
стираються кордони увi снi
© Copyright: Алёна Губина, 2010
Свидетельство о публикации №110032709009
Свидетельство о публикации №110032709009
Рецензии
як без води не вгамувати спрагу
так не здобути щастя без життя
тому я вдячний Йому за відвагу
дати можливість нам на щастя здобуття!
Александр Мельничук 13.04.2010 02:45 • Заявить о нарушении
так не здобути щастя без життя
тому я вдячний Йому за відвагу
дати можливість нам на щастя здобуття!
Александр Мельничук 13.04.2010 02:45 • Заявить о нарушении
Непоганий експромт :)
Вдячне серце - це скарб, набагато більше тих, що нічим не задоволені...
Алёна Губина 18.04.2010 18:17 Заявить о нарушении
Вдячне серце - це скарб, набагато більше тих, що нічим не задоволені...
Алёна Губина 18.04.2010 18:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.