Замріяні очі я бачу на фото,
Засмучене серце, печаль і турботу
І ніжну усмішку і дивні слова,
Не стримаю сліз, бо ще й досі жива
Пробач, моя мила, пробач, ти за все
Повір, що я дійсно цього не хотіла,
Ти знаєш кохання воно нас несе
І біль пробиває сліпа, наче сила
Спинити...не можу й не хочу
Пробач, моя мила, пробач, що прийшла
Прийшла не навмисно - сама не хотіла,
Та погляд його полонив...мов злетіла
Тепер не залишу його я ніколи,
Кохання моє наче квіти у полі
І знаєш, я зараз не можу мовчати,
Коли вже фінал, то я змушена грати...
Пробач, може я в тому винна?
© Copyright: Струна Любви, 2010
Свидетельство о публикации №110032706761
Свидетельство о публикации №110032706761
Рецензии