Я
Белетристика житт"єва,
мойого буту,
не може вкрити правди
моєї істоти...
Я думаю, я є!
Томуж я і існую,
понад усе!
Казав хтось,
що людина не є проста ---
тварина що повзає по землі.
Це механізм високого досягу
--- складний на мінімальному
стосунку своєму... Що має
початок, середину та кінець!..
У собі носить
смертельний страх і також,
вічне життя й любовний вінець.
Я є.
Часами почуваю себе героєм.
Тоді коли перетинаю кайдани зла!
Часами думаю що я ніщо є...
Тоді коли без сил моя борьба.
А коли сонцеві проміння,
через вікно, до мене завітають,
тоді я знаю що навіки я існую
та все недобре, передо мною,
я забуваю й не пам"ятаю...
Белетристика житт"єва,
мойого буту,
не може вкрити правди
моєї істоти...
Збити мене не так є легко.
Не піддаюся я нікому,
та й ніяк і ні за що!..
Я думаю. я є,
Томуж я і існую,
понад усе!
Свидетельство о публикации №110032704934