Старенький блудяго

1
Темний блудяго,
Куди сновиґатись,
Щоб в глиб заховатись
Від вічних страждань?!

«Кримезная постать
Дарує науку
В якій якість злуки
Відсутня немов.

Десь там, за горою
Сонце сідає
Й самотньо ридає
Бо лиється кров».

А хто там живе
І хто проростає,
Під пазух ховає
Стареньку любов?
2
Старенький блудяго,
Ти зорям не віриш,
Бо знаєш їх вічно
Та їх баловство.

«Куди ж ті онуки
Тікають безслідно
З гори, жалюгідно,
Пред батька на дно!»

Пройдисвіту темний,
Відкрий потаємно
Чому мені душу
Клеймом запекло?

Від чого мій погляд
В іронію в’ється
І совість гризеться
В одвічне Добро?
3
Старенький блудяго
Куди ж ці дороги
Ведуть босоногих
Щоб здати життя?

«Немає границі
Для тих, в кого серце
Б’ється для інших
Зірок-немовлят.

Дванадцять містерій
В чотири сезони
Б’є істина в дзвони -
«Не спи! Поспішай!!!»

Із розквітом ранку
Приходить зізнання
Що сон – це бажання,
А сповідь – це рай».

27.03.10