Я-зів"яла,скошена трава.
І по мені всі люди ходять вільно.
В мені нема ні крапельки життя.
Невже я в чомусь так жахливо винна?
Я думаю,що так мені і треба.
Тому що, я не думала, що взагалі роблю.
Я ж просто відвернулася від неба,
Лишень,почувши солодку мелодію твою.
Під неї я жила,себе забувши зовсім.
Забувши свою гордість, свої світлі дні.
Але прийшла в моє життя солодка осінь.
І я ніби згоріла в дивному вогні.
Тут зайвих слів,звичайно,не потрібно.
І тільки не кажи мені,що я-твоя!
Мені давно уже,на жаль,все рівно
Я так і є...зів"яла,скошена трава...
Я-з вяла, скошена трава
© Copyright: Дарья Хащинская, 2010
Свидетельство о публикации №110032701059
Свидетельство о публикации №110032701059
Рецензии