бруд

самотність породжуе бруд
пилом кожного дня душа тліє моя
квітка твоя ще рожевіє
вона ще росте але убивае усю блять надію
втрачаю я все, небачу нічого
кожного дня мені не до того
а кров та гніє і капає долі
а я все повзу до могили поволі
у цьому мені є домога
від цього у мене велика тривога
для чого ви люди, падлюки безмозкі
вбивали любов, кохання колосся,
косили його і кидали долі?
тепер із коханням повзу я поволі
нам класно із ним, нам це потязі
кохання забрало все у брудному вязі
воно так сміеться і каже мені
дивись, всі ці люди вони винні мені
за що вони винні цікавлюсь собі
чого всі ці люди живуть у лайні
так били мене, пороли ножами,
а я залишалося поруч із вами
кидали у яму, заливали багном
кохання безцінне, а ви вбивали його
тепер прийшов мій час, час мій на волі
і ми с тобой друже повземо поволі!
начхати на тих, хто вбиває кохання
тобі залишилось одвічне чекання..