Спогадів клаптики міцно зшиваю в пісні,
Пальці поколю — до крику, до крові, до болю!
Ми не зустрінемось, навіть якщо б уві сні !
Що ми робили, навіщо знущались з любові !?
В хованки грались, скривали свої почуття,
Кидали, й кидались — просто на землю, під ноги...
Чули й казали, по черзі, «Ні» замість «Так»,
Мучили й мучились, наче вдалися до змови...
Мерзли й палали, на зустріч, однак, не пішли...
І поцілунок був тільки один — на прощання...
Разом шукали, та тільки, на жаль, не знайшли...
То було перше, але — не дитяче кохання.
Перше кохання
© Copyright: Сергей Лунгул Васильевич, 2010
Свидетельство о публикации №110032604077
Свидетельство о публикации №110032604077
Рецензии
Я бачу! Вам на зустрiч вибігає доля,
Щаслива така,радісна мета.
Та буде на кохання Божа воля!
І вже вам буде знову не до сна...
З пов. Радмила.
Радмила Корман 10.04.2010 21:53 • Заявить о нарушении
Щаслива така,радісна мета.
Та буде на кохання Божа воля!
І вже вам буде знову не до сна...
З пов. Радмила.
Радмила Корман 10.04.2010 21:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.