Акростих
Ютилося воно одне,
Бо,як приходило світання,
Омріяне те почуття
Вело мене у небуття,
Легким туманом огортало,
А серце,наче завмирало,
У щастя вірилось своє.
Та раптом осінь завітала,
Але кохання не пропало-
Ромашкою в душі живе.
Свидетельство о публикации №110032400177
Любовь Лаутар 02.09.2010 19:28 Заявить о нарушении
Павел Колядинцев 03.09.2010 12:31 Заявить о нарушении